ВІСТРІЙ, -Я, порівн. 1. Тонкий, загострений, колючий кінець чогось л. Вістря голки.
Морфологічні та синтаксичні властивості
| відмінок | од. год. | |
|---|---|---|
| чоловік. нар. | ||
| Д. | бляклому | |
| Ст. | одуш. | бляклого |
| неод. | бляклий |
Морфологічні та синтаксичні властивості
| відмінок | од. год. |
|---|---|
| чоловік. нар. | |
| Їм. | однойменний |
| Р. | однойменного |
| Д. | однойменному |