Самостійно кремувати померлого родича не можна. Для надання послуг з передання померлих вогню (кремації) з дотриманням того чи іншого обряду поховання на відведених ділянках землі споруджують крематорії.
Вважається, що повне знищення тіла при його спаленні суперечить вченню про Воскресіння з мертвих. І справа тут не в тому, що Господь не може воскресити з пороху – вважається, що Бог відновить тіло з будь-якої стихії: на думку церкви, люди повинні належним чином поставитися до останків покійного.
Кремація забороняється, якщо причиною смерті стали вогнепальні чи ножові поранення, отруєння отруйними речовинами, наїзд транспортного засобу. У такому випадку тіло – це важливий і основний доказ у кримінальній справі. Заборона спалювання трупа зберігається до закінчення розслідування.
В даний час основні християнські конфесії допускають кремацію, ґрунтуючись, зокрема, на словах ранньохристиянського церковного письменника Марка Мінуція Фелікса: «Ми не боїмося жодної шкоди за будь-якого способу поховання, але дотримуємося старого і кращого звичаю зраджувати тіло землі».