Ультрависокочастотна терапія (УВЧ–терапія) – застосування в лікувальних цілях електромагнітного поля ультрависокої частоти (40,68 та 27,12 МГц), в якому електрична складова переважає над магнітною.
У УВЧ–терапії чинний фактор – Електрична складова електромагнітного поля. В основі його лікувальної дії лежить вплив на електрично заряджені частинки тканин організму, що зумовлює тепловий і так званий осциляторний (специфічний) ефект.
Електричне поле УВЧ має протизапальну дію, стимулює регенерацію пошкоджених тканин, знімає спазми судин, м'язів, усуває біль. Фізіологічні реакції великою мірою пов'язані з інтенсивністю поля, що застосовується.