Одна з найцікавіших мовних сімей на Північному Кавказі – тюркська. Найбільші народи з цієї родини – кумики, ногайці, карачаївці, балкарці. Мовна близькість дозволяє представникам цих народів говорити про етнічну спорідненість.
Тюркі́ (ترکی) – тюркська літературний мова, на якому писали з XI до початку XX століття, що використовувався тюркськими мусульманськими народами за межами Османської імперії, де використовувався сильно іранізований османський мова.
До цього періоду відносяться тюркські запозичення: штани, яшма, аркан, кисея, нафта, кнот, балаган, беркут, родзинки, кавардак, каланча, капкан, караван, карга, кинджал, кирка, кузов, кумач, нашатир, вогнище, сазан, сарай, сурма, табун, праска, халат, чавун, курінь (імовірно XVII ст.); …