Агресивна секта нізаритської гілки ісмаїлітів свого часу отримала назву асасинів як європеїзований варіант перського слова “хашишим” (від араб. “ті, що вживають гашиш”. Що характерно – термін “ассасин” не був самоназвою членів ордена, які називали себе фідаями (буквально – ті, що жертвують собою).
АССАСИНИ (нізарити), одна з течій в ісмаїлітській гілці ісламу, утворена в 1094 р. прихильниками Абу Мансура Нізара, старшого сина фатимідського халіфа аль-Мустансіра. Його адепти на чолі з перським ісмаїлітом Хасаном ібн Саббахом проголосили Нізара предком майбутнього “прихованого імама”.
Пізніше, 1273 року, єгипетський султан-мамлюк Бейбарс знищив останній притулок асасинів у гірських районах Сирії. Залишки асасинів були змушені піти в підпілля і більше вони нікого не турбували.