Раннє Відродження (початок XV – кінець XV століття); Високе Відродження (кінець XV – 1500-1510-і роки); Пізніше Відродження (середина XVI століття – 1590-і роки).
Епоха Відродження почалася в Італії у XIV столітті, в період проторенесансу, або треченто (культури 1300-х років) і тривала аж до XVI століття, ознаменувавши перехід від середньовічної до сучасної Європи
Відродження, або Ренесанс (фр. Renaissance, італ. Rinascimento) епоха в історії культури Європи, яка прийшла на зміну культурі Середніх віків і передувала культурі Нового часу (приблизно початок XIV — остання чверть XVI століть), що вплинула на хід розвитку всього людства.
Високе Відродження — період в історії італійської Відродження, межі якого визначають від кінця 1490-х років, до першої чверті XVI століття, відзначеної трагічною подією: розграбуванням Риму (італ. Sacco di Roma) в 1527 ландскнехтами імператора Карла V.