Грем заявляє, що в нього аутистичний розлад – це видно з його поведінки під час діалогів з іншими людьми: він не любить дотику, уникає дивитися будь-кому в очі.
Вілл Грем остаточно пішов у відставку і спився (у фіналі першої книжки маніяк спотворює йому обличчя, а його дружина і прийомний син ідуть – Манн надав перевагу оптимістичнішій кінцівці). Його місце займає молода курсантка Кларисса Старлінг – тендітна, але вольова провінціалка, яка мріє стати агентом ФБР.
Звіряча сутність є і у Вілла Грема. Це дух-олень із холкою з воронячого пір’я, сама підсвідомість Вілла – коли мозок Вілла охоплює вогонь хвороби, він бачить, як полум’я пожирає оленя. Цей образ пов’язує Вілла і зі світом маніяка Гоббса, пристрасного мисливця на оленів.
Ганнібал хотів, щоб свідомість Вілла змогла перебудуватися за цей час, і коли його б вилікували, висновки, до яких би він дійшов (що він таки вбивця), залишилися б із ним. Підставляти його Ганнібал не хотів, але коли Вілл почав наполягати, що повезе Ебігейл до Міннесоти, вибору не залишилося – Вілл підібрався занадто близько.