Стосовно соціальних організацій під законом розуміється стійкий, об'єктивний зв'язок явищ або подій, властивий досить великій кількості організацій і має неминучу повторюваність у подібних умовах.
Закони організації другого рівня: закон поінформованості-упорядкованості, закон єдності аналізу та синтезу, закон композиції та пропорційності, специфічні закони організації.
Теоретичною основою для аналізу загального стану організації є закон самозбереження: кожна матеріальна система (організація, колектив, сім'я) прагне зберегти себе (вижити) і використовує для цього весь свій потенціал (ресурс) [2, с. 61].