ὕπνος «сон») тимчасовий стан, що характеризується різким фокусуванням уваги і високою схильністю до навіювання; стан гіпнозу викликається впливом гіпнотизера або цілеспрямованим самонавіюванням.
Небезпека регресивного гіпнозу полягає у погіршенні психоемоційного стану людини через появу хибних спогадів. Під час гіпнотичної регресії пацієнт повністю ототожнює себе з тим, що відбувається перед очима.
Гіпнотерапію часто комбінують із когнітивно-поведінковою терапією (дозволяє коригувати несвідомі умовиводи людини. — Прим. ред.), у тому числі при розладах сну, стресі, тривогах, депресіях, для зниження ваги та боротьби з курінням.
При переході в гіпнотичний стан ліва півкуля «згадує», як вона працювала раніше. І мозок починає працювати так, як у дитинстві: образно сприймаючи та описуючи реальність. Це дозволяє дітям швидко вчитися та схоплювати нове. У гіпнозі люди також сприймають все «на раз».