Простота селянської російської кухні пояснюється бідністю селян. У Росії кислий житній хліб довгий час служив основною їжею селянина. Хліб пекли не часто – 1-2 рази на тиждень, він виготовлявся бездрожжевим способом. На основі жита варили киселі, але кисіль міг бути і вівсяним, і гороховим.
За хлібом йшли каші: гречана, вівсяна, ячмінна та з полби. Усі вони теж робилися із замоченого та закислого зерна. Здебільшого каші ділилися на два типи за рівнем густоти – «розмазня» та густа. Але були й каші, які можна назвати їжею екстреного типу – у казанок кидали все, що було під рукою.
Основу харчування складали овочі, фрукти, горіхи та злаки. Все це – продукти, багаті на клітковину. Їли редьку, ріпу, хрін, горох, яблука, вишню та інші ягоди, а також багато свіжої зелені. Готували кашу з ячменю, горохову локшину, смажили гриби та квасили капусту.