Своєю чергою, гумусові кислоти поділяють на гумінові кислоти (нерозчинні в кислотному середовищі за рН2) і фульвові кислоти (добре розчинні за будь-яких значень рН).
Фульвова кислота, як правило, має нижчі молекулярний розмір і вагу та нижчу інтенсивність кольору порівняно з гуміновою кислотою. Вона має найбільш високу біодоступність.
Фульвові кислоти є вибірковим пребіотиком, стимулюють ріст біфідогенної мікрофлори, нормалізують перистальтику, підвищують місцевий імунітет. Використання фульвової кислоти показує хороші результати за діареї та дисбактеріозу.
Гумінові кислоти краще працюють у ґрунті, зв’язують поживні речовини ґрунту, полегшують їхнє транспортування до клітини рослини, збільшують аерацію, посилюють затримку води, підвищують активність мікроорганізмів і знижують стрес, нанесений хімічними добривами.