Постінфарктний кардіосклероз – часткове заміщення тканини міокарда сполучною тканиною. Кардіосклероз розвивається в ділянках загибелі міокардіальних волокон у зоні некрозу під час інфаркту міокарда. Постінфарктний кардіосклероз представлений вкрапленням у міокард більш-менш великих сполучнотканинних ділянок.
Дифузний кардіосклероз більш небезпечний у своєму прояві. Він призводить до недостатності міокарда, застійних явищ у легенях, печінці, збільшення розмірів серця. У разі декомпенсації з’являється задишка навіть у спокої, набряки щиколоток, литок, кашель, прискорене серцебиття.
Найчастіше діагноз постінфарктний кардіосклероз ставлять через кілька місяців після перенесеного інфаркту міокарда. Патологію занесено до Міжнародної класифікації хвороб.
Постінфарктний кардіосклероз – формування рубця на місці загиблих клітин серцевого м’яза після інфаркту міокарда. Сполучна тканина з’являється в середньому через 2-4 місяці після перенесеного інфаркту, вона не розсмоктується з часом і залишається на все життя.